Як рахувати строк попередження роботодавця про звільнення?

Не так давно до мене звернувся чоловік, який бажав звільнитися з попереднього місця роботи з питанням: “Як йому рахувати двотижневий строк попередження роботодавця про звільнення?”

Припинення трудового договору – це одностороннє волевиявлення, зроблене однією з сторін трудових відносин іншій стороні, що викликає розірвання трудового договору з закінченням терміну, зазначеного в заяві про звільнення, званого періодом попередження. Заява про розірвання повинно бути подано, в нашому випадку роботодавцю, таким чином, щоб він міг ознайомитися з його змістом і вимагає письмової форми.

Ми вже з Вами знаємо, що для того, щоб розірвати трудовий договір як працівник, так і роботодавець зобов’язані повідомити про його розірвання у встановлений термін. Докладніше про це написано тут.

Звичайно є випадки коли працівник має право звільнитись без того, щоб повідомляти роботодавця, тобто без відпрацювання. І про це ми писали тут.

Але повернемося до нашої ситуації. І у людини, яка мені телефонувала, обставини справи виглядали таким чином: він мав трудовий договір на певний строк, в даному трудовому договорі було зазначено, що при звільненні необхідно повідомити іншу сторону не менш ніж за два тижні.

У відповідності зі ст. 30 § 2(1) Трудового кодексу – термін розірвання трудового договору обчислюється в тижнях або місяцях і закінчується їх кратним числом, відповідно, в суботу або в останній день місяця.

Практично це виглядає так. При подачі заяви працівником роботодавцю, наприклад, 19 квітня 2017 року, двотижневий термін починає відраховуватися з неділі, тобто з 23 квітня 2017 року (при цьому значення не має подано заяву в понеділок або п’ятницю відлік піде з наступного дня після суботи, тобто з неділі). Зазначений термін закінчиться теж у суботу, тобто 6 травня 2017 року.

Моментом подачі вважається момент коли роботодавець ознайомився з вашою заявою, це правило діє і у зворотний бік.

Так само у день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити всю заробітну плату і провести розрахунок за невикористану відпуску.

Така норма закону гарантує працівникові захист від звільнення без дотримання його прав і дасть час на пошук іншого місця роботи, а роботодавцю час на пошук нового співробітника.