Добрий день Шановні читачі!

Даним записом ми запускаємо цей Блог, основною метою якого є допомога громадянам України, Росії і Білорусії які прибувають на території Польщі та в яких виникла необхідність в юридичній підтримці у зв’язку з тим, що вони постраждали від незаконних дій «нечесних» роботодавців.

Ми вважаємо, що в ситуації, яка виникла та пов’язана з великою кількістю іноземних громадян, які приїжджають на територію Польщі з України, Росії та Білорусії, цей блог допоможе їм у складних життєвих ситуаціях і створить основу для захисту їх прав та законних інтересів на території Польщі.

У статях, які є в цьому Блозі ми хотіли б надати відповіді на актуальні питання, а так само поділитися з Вами своїм досвідом, думками і спостереженнями, пов’язаними з повсякденною професійною практикою.

Ми просимо Вас залишати свої коментарі до опублікованих статей, а так само задавати питання.

Advertisements

Обов’язки роботодавця в разі настання нещасного випадку на виробництві.

1397736522-kodeks-pracyТрудовий кодекс покладає на роботодавця наступні обов’язки у разі настання нещасного випадку на виробництві:

  • вжиття необхідних заходів з метою усунення або зменшення небезпеки,
  • забезпечення надання першої допомоги постраждалим,
  • забезпечення збереження місця де стався нещасний випадок (у тому числі, зупинення машини, не переставляти їх, не допускати сторонніх осіб до місця аварії),
  • сприяти встановленню обставин настання нещасного випадку та причин аварії шляхом створення ліквідаційної групи,
  • застосувати відповідні заходи для запобігання аналогічним нещасним випадкам,
  • негайно повідомити компетентного окружного інспектора праці та прокурора про смертельний, тяжкий або груповий нещасний випадок на виробництві,
  • вести реєстру нещасних випадків на виробництві,
  • зберігати протоколи встановлення обставин і причин нещасного випадку на виробництві разом з іншою документацією, яка стосується нещасного випадку, протягом 10 років,
  • систематично аналізувати причин настання нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших захворювань, пов’язаних з умовами навколишнього середовища і на підставі результатів цих аналізів, застосувати відповіді профілактичні заходи.

Роботодавець повинен виконувати свої обов’язки, а працівник має право вимагати від роботодавця їх виконання.

Якщо роботодавець після нещасного випадку намагається “позбутись” працівника, то найкраще відразу реагувати письмовим запитом до роботодавця з вимогою надати протокол випадку. Важливо, щоб лист був висланий поштою з повідомленням про вручення. В ситуації, коли роботодавець як і раніше не виконує покладених на нього обов’язків, необхідно буде повідомлення інспекцію праці. Найчастіше після втручання інспекції праці роботодавці беруть на себе виконання обов’язків.

Відсутність інформації від роботодавця про наявність професійного ризику як одна з причин нещасного випадку на виробництві.

1397736522-kodeks-pracy.jpgТрудовим кодексом Польщі на роботодавця покладається обов’язок інформувати працівників про ризики, які він несе у зв’язку із виконанням ним своїх професійних обов’язків, а також про методи захисту під час виконання такої роботи.

У разі настання шкоди для працівника під час нещасного випадку на виробництві в результаті порушення правил захисту при виконанні небезпечного виду робіт, необхідно встановити чи повідомив роботодавець працівника про засоби захисту та про те, що вказана робота є небезпечна для його життя та здоров’я.

Якщо буде встановлено, що роботодавець не виконав свого обов’язку, не може бути встановлено, що в настанні шкідливих наслідків є винним виключно працівник. А це дозволить працівникові зберегти право на виплати компенсацій від ЗУС, які гарантовані при настанні нещасного випадку на виробництві.

Відповідальність роботодавця після проходження працівником навчання з безпеки та гігієни праці.

bhp-625x300.jpgЗаконодавством передбачено обов’язок роботодавця запевнити кожному працівнику проходження навчання з безпеки та гігієни праці. На практиці часто навчання такі не проходять, або ж проходять, але не тоді коли працівник має приступити до виконання роботи як це визначено чинним законодавством, а в період коли визначає роботодавець.

Якщо навчання не було проведено, а працівник своєю поведінкою порушує правила безпеки праці, то його поведінка буде лише однією з причин настання нещасного випадку на виробництві. А коли поведінка працівника, який порушує правила техніки безпеки, не є єдиною причиною аварії, як і раніше належить йому право до виплати компенсацій.

Але, навіть якщо роботодавець провів навчання з безпеки та гігієни праці, то це не значить, що він повністю звільнений від обов’язку контролю співробітників щодо дотримання безпеки та гігієни праці. У разі, якщо після проведення навчань з безпеки та гігієни праці працівники порушують їх обов’язком роботодавця є контроль та проведення додаткового навчання співробітників, а у деяких випадках роботодавець навіть повинен не допустити працівника до виконання роботи аж до моменту повного вивчення працівником правил техніки безпеки праці.

Навіть якщо працівник не звертає увагу роботодавця на умови праці та порушення безпеки та гігієни праці, то це не значить, що роботодавець звільнений з обов’язку встановити такі обставини самостійно.

Отже, сам факт проведення навчання з безпеки та гігієни праці не звільняє роботодавця від обов’язку контролювати виробничий процес та постійно забезпечувати належний рівень охорони середовища в якому виконують свої трудові обов’язки працівники.

Судова практика в справах працівників з якими стався нещасний випадок на виробництві та які перебували під впливом алкоголю.

skitterphoto-279-default.jpgАналізуючи питання про вплив алкогольного сп’яніння працівника на провину за нещасний випадок на виробництві знайшла вирок Верховного Суду Польщі від 7 березня 2006 року (номер справи I UK 127/05).

Верховний суд розглядав справу в якій працівник помер під час керуванням екскаватором в стані алкогольного сп’яніння (понад 3 проміле алкоголю в крові). Найважливішим є те, що працівник, в момент коли розпочав працю вже був в стані алкогольного сп’яніння.

Верховний Суд у вказаному рішенні навів таку позицію:

„Зв’язок події з роботою має нормативно визначений характер. Про те, що сталась така подія у зв’язку з виконанням праці вирішує не фактичне, фізичне знаходження працівника в місці виконання роботи, так само фізичне прибувати на робочому місці не вичерпує змісту обов’язків працівника, якщо працівник не готовий до її виконання. Виконання роботи, у відповідності із законодавством, не може трактуватись лише як просто перебувати на робочому місці, як фізична присутність працівника, але як перебування працівника в розпорядженні роботодавця. Умовою перебування працівника в розпорядженні роботодавця є готовність працівника до праці – суб’єктивне виконання праці й об’єктивна можливість її надання. Стан сп’яніння працівники виключає можливість надання ним своїх трудових ресурсів. Роботодавець не тільки не може в цьому випадку розпоряджатися працівником, але й зобов’язаний відмовити в допуску його до роботи. Крім того, споживання такої великої кількості спирту виключає можливість виконання будь-якої роботи. Обставини цієї події свідчать, що у постраждалого працівника на момент нещасного випадку була значною мірою відключена свідомість. Психофізичний стан потерпілого, у зв’язку зі зловживанням алкоголем призвело до того, що він не був в змозі виконати належним чином будь-які дії в повсякденному житті та під час праці. Оцінюючи зазначені вище обставини справи, слід визнати, що рішення судів попередніх інстанцій були помилковими.”

Верховний Суд у своєму рішенні зайняв позицію, що перебуваючи на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння відразу тягне за собою розрив зв’язків між працівником та виконуваною ним роботою, навіть у разі якщо фактично вона виконувалась.

Отже, суд чітко визначив, що при такій ситуації не можна вважати нещасний випадок з працівником як нещасний випадок під час виконання роботи, а значить не має підстав для виплати компенсації.

Чи працівник має обов’язок доводити, що не є винним в настанні нещасного випадку на виробництві?

16114532_1817283665187086_5582509236269490109_nЯкщо буде встановлено, що лише дії працівника призвели до настання наслідків нещасного випадку під час праці, то він буде позбавлений права на отримання будь-яких виплат та компенсацій від ЗУС. Наприклад, якщо буде доведено, що такий працівник порушив правила безпеки праці або ж такий нещасний випадок спричинили винні дії працівника. Хоча такі випадки бувають досить рідко, але все ж бувають.

В законодавстві використовується таке поняття як “доведене порушення”, але не вказано, хто це порушення мав би довести. Не вказано також, чи існує презумпція невинуватості працівника, якщо його вину не доведе роботодавець. Польський законодавець використав лише поняття “доведено” з метою підкреслення, що сприяння в настанні шкоди саме працівником (застрахованою особою) має бути незаперечним.

Положення законодавства “про доведеність” можна розуміти таким чином, що обов’язок доказування обставин, що визначають право застрахованої особи на отримання допомоги покладається на ЗУС. Це ЗУС як установа, яка платить потерпілому працівнику компенсації має найбільший інтерес в тому, щоб довести, що лише потерпілий працівник несе відповідальність за настання для нього шкоди, що наступила в результаті нещасного випадку на виробництві. Таким чином, якщо ЗУС хоче відмовити у виплаті допомоги застрахованій особі, то повинен надати докази винних дій працівника, які б призводили до втрати ним визначеної законодавством допомоги.

При цьому, під час судового розгляду такої категорії справ не можуть застосовуватись положення цивільного кодексу, які визначають, що докази на підтвердження факту подає той, хто з цього факту отримає для себе користь.

Отже, відповідаючи на наведене в заголовку питання – працівник не має обов’язку доводити, що є не винним в настанні нещасного випадку на виробництві.

Якщо працівник вже увійшов до жилого блоку, чи нещасний випадок на сходовій клітці буде вважатись за нещасний випадок по дорозі на/з праці?

800px-Bay_Trees,_East_Preston,_W.Sussex.jpg
Sidpickle

Якщо працівник вже увійшов до жилого блоку, чи нещасний випадок на сходовій клітці буде вважатись за нещасний випадок по дорозі на/з праці?

Відносно цієї проблеми Верховний Суд Польщі надав свої роз’яснення в справі про нещасний випадок, який стався з працівником в його будинку при поверненні з роботи. В своєму рішенні від 15 листопада 1978 року суд висловив наступну позицію: “…..положення законодавства не визначає початкову точку шляху на роботу. З встановлених правил випливає, що в будь-якому випадку при виході працівника з будинку, в якому живе, для того, щоб безпосередньо йти на роботу, він знаходиться по дорозі на роботу. Хоча не має норми права яка б урегулювала дане питання. Тому доводиться визнати, що працівник після виходу з власного будинку для того, щоб йти безпосередньо до роботи вже знаходиться в дорозі на роботу, незалежно від того, чи ця дорога веде через його об’єкт, чи іншою дорогою……”

Хоча постанова ця була прийнята майже 40 років тому, вона залишається актуальною й до нині, оскільки не змінилося поняття нещасного випадку в дорозі на/з роботи. Тому не викликає сумніву, що моментом початку або кінця дороги на/з роботи буде перехід порогу квартири й порогу місця, в якому співробітник працює.

Види пільг на виплату яких має право працівник у випадку отримання ушкодження чи смерті під час нещасного випадку на виробництві?

Logo_zus

У випадку настання негативних наслідків для працівника, який є потерпілим від нещасного випадку на виробництві або від професійного захворювання йому надаються такі пільги:

  • лікарняні,
  • виплати на реабілітацію,
  • компенсація за понесені витрати,
  • одноразова компенсація,
  • пенсія в ситуації непрацездатності,
  • стипендія,
  • пенсія у зв’язку із втратою годувальника,
  • покриття витрат на лікування в області стоматології та вакцинації, та забезпечення товарів ортопедичних,
  • компенсація від роботодавця, якщо буде встановлено його вину, в тому числі й за знищення майна, що є власністю працівника.

Як бачимо, можливостей є багато. Отримання пільг визначено окремими положеннями законодавства. Наприклад, пенсію отримають лише ті потерпілі працівники, які внаслідок нещасного випадку на виробництві стали частково або повністю непрацездатні. Про те, які з вищезазначених пільг отримуватиме працівник, вирішують конкретні обставини справи.

Нещасний випадок в перший день виконання роботи – чи виплачується компенсація?

Один з наших читачів поставив цікаве питання: “Чи зможу я отримати допомогу, якщо нещасний випадок під виконання праці стався в перший робочий день?”

Відповідь на запитання читача буде позитивною. Законодавець передбачив, що допомога надається незалежно від кількості відпрацьованих днів. Тобто, значення має тільки факт реєстрації працівника в ЗУС та оплати за нього відповідних внесків.

В разі непрацездатності, що виникла в наслідок нещасного випадку на виробництві, допомога надається з першого дня непрацездатності. При цьому, якщо мова йде про нещасний випадок на виробництві, то не має значення яка умова була підписана між роботодавцем та працівником – умова про працю чи цивільно-правова угода (наприклад, умова злеценія).

Виплата у разі нещасного випадку надається в розмірі 100 % суми винагороди працівника. Законодавець гарантує захист прав потерпілих працівників, бо у випадку непрацездатності працівника у зв’язку із хворобою надається лише в розмірі 80 %.

Нещасний випадок на виробництві з працівником з яким підписано не трудовий договір, а цивільно-правову угоду.

Виконання професійної діяльності на підставі трудового договору не являється єдиною можливістю визнання нещасного за випадок на виробництві. Трудовий договір є лише одним з видів договорів, які можуть укладатись з роботодавцем. Досить часто між іноземним працівником та роботодавцем укладається цивільно-правова угода (умова злеценія).

Визначення нещасного випадку на роботі лише за наявності правовідносин, які б виникали з трудового договору, спричиняло б, що працівники, які виконують роботу на підставі іншого виду договорів не могли б вважаться такими, що отримали ушкодження здоров’я під час виконання роботи й не мали б можливості отримати компенсацію. За загальним правилом, якщо нещасний випадок виник у зв’язку з виконанням професійної діяльності, то він є нещасним випадком на роботі й не має значення характер умови. Тут законодавець пішов на зустріч працівникові й в законі «Про соціальне забезпечення ………»  вказав, що : «Випадком на роботі вважається також раптова подія, викликана зовнішнім фактором, яка призвела до травми або смерті працівника, що сталася в період дії державного страхування від нещасних випадків під час:

  • зайняття спортом в процесі змагань і тренінгів особою, яка отримує спортивну стипендію;
  • виконання оплачуваної роботи на підставі направлення на роботу під час відбуття кари позбавлення волі або тимчасового затримання;
  • виконання обов’язків депутата або сенатора;
  • відбуття підготовки, стажу, професійної підготовки дорослих або професійної підготовки на місці роботи особою, яка отримує стипендію в періоді відбуття цієї підготовки, стажу, професійної підготовки дорослих або професійної підготовки на місці роботи на підставі направлення, виданого районним відділом праці або через іншого керуючого суб’єкта, отримання стипендії в періоді відбуття після дипломних навчань;
  • виконання членом сільськогосподарського виробничого підприємства або іншою особою, яка працює в такому підприємстві;
  • виконання роботи на основі агентського договору, договору підряду або угоди про надання послуг, до якої згідно з Цивільним Кодексом застосовується положення, що стосуються трудових правовідносин;
  • виконання роботи на підставі договору про який мова йде в законі від 4 лютого 2011 р. “Про піклування про дітей у віці до 3 років (Dz. U. З 2013 р. Poz. 1457 також з 2015 р. Poz. 1045 і 1217)”;
  • здійснення релігійної діяльності або діяльності, пов’язаної з пастирськими або монастирськими функціями;
  • відбуття альтернативної воєнної служби;
  • навчання в Державній Школі Публічної Адміністрації ім. Президента Польської Республіки Леха Качиньського через слухачів, які отримують стипендію;
  • виконання обов’язків працівником митно-податкової служби.»

Безперечно вищезгаданим особам також надається юридичний захист в ситуації настання нещасного випадку на виробництві, а найважливіше це те, що такі особи підлягають охороні якщо з їхньої заробітної плати відраховуються кошти на страхування на випадок настання нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок поза місцем постійного виконання роботи.

Більшість звичайних громадян вважає, що нещасний випадок на виробництві це лише випадок, який стався безпосередньо в місці виконання роботи. Такі висновки є помилковим.

Перш за все, необхідно вказати, що у визначенні, яке наведено в законі від 30 жовтня 2002 року «Про соціальне забезпечення ……» не вказано, що випадок повинен трапитися на місці постійного виконання роботи.

Більш того, в законі не вказаного жодних записів, які б пов’язували настання нещасного випадку лише з місця виконання роботи. Єдиною умовою є те, що нещасний випадок повинен наступити лише у зв’язку з виконанням трудових обов’язків:

  • під час або у зв’язку з виконанням працівником звичайної трудової діяльності або доручень роботодавця,
  • під час або у зв’язку з виконанням працівником звичайної трудової діяльності на користь роботодавця, навіть без його доручення,
  • під час коли працівник залишається в розпорядженні роботодавця на шляху між місцеперебуванням роботодавця і місцем виконання трудового обов’язку, що виникає з трудових відносин,
  • під час службової поїздки у зв’язку з іншими обставинах ніж вищезгадані, хіба, що нещасний випадок був спричинений винною поведінкою працівника,
  • під час BHP (БХП),
  • при виконанні завдань, доручених  діючими в роботодавця профспілковими організаціями.

Підсумовуючи, згідно з загальним принципом, не має значення для визначення нещасного випадку таким, що отриманий на виробництві, чи він стався за місцем виконання роботи чи ні, головне щоб він був пов’язаний й безпосереднім виконанням трудових обов’язків.