Добрий день Шановні читачі!

Даним записом ми запускаємо цей Блог, основною метою якого є допомога громадянам України, Росії і Білорусії які прибувають на території Польщі та в яких виникла необхідність в юридичній підтримці у зв’язку з тим, що вони постраждали від незаконних дій «нечесних» роботодавців.

Ми вважаємо, що в ситуації, яка виникла та пов’язана з великою кількістю іноземних громадян, які приїжджають на територію Польщі з України, Росії та Білорусії, цей блог допоможе їм у складних життєвих ситуаціях і створить основу для захисту їх прав та законних інтересів на території Польщі.

У статях, які є в цьому Блозі ми хотіли б надати відповіді на актуальні питання, а так само поділитися з Вами своїм досвідом, думками і спостереженнями, пов’язаними з повсякденною професійною практикою.

Ми просимо Вас залишати свої коментарі до опублікованих статей, а так само задавати питання.

Advertisements

Звіт про настання нещасного випадку на шляху до роботи або з роботи.

Звіт про настання нещасного випадку оформлюється в двох ситуаціях:

  • для встановлення обставин і причин випадку по дорозі на/з роботи,
  • для визначення обставин та причин нещасного випадку на виробництві, який стається під час виконання робіт на підставі договору, що не є трудовим договором, у зв’язку з чим сплачуються страхові внески на страхування від нещасного випадку.

Дана стаття буде присвячена процедурі оформлення звіту про настання нещасного випадку у зв’язку з випадком на шляху до роботи або з роботи.

Потерпілий, що зазнав випадку по дорозі до/з роботи, повідомляє негайно або після припинення перешкод, що перешкоджають негайному повідомленню про нещасний випадок роботодавця або відповідний орган.

Подія може розглядатися як нещасний випадок на шляху до / з роботи на підставі:

  • заяви потерпілого, члена його сім’ї або свідків щодо часу, місця та обставин події;
  • інформації та доказів від суб’єктів, що досліджують обставини та причини інциденту або надавали першої допомоги потерпілому;
  • висновків особи, яка складає звіт про настання нещасного випадку.

Протягом 14 днів з моменту отримання повідомлення про нещасний випадок, роботодавець та відповідний орган зобов’язані скласти звіт відповідно до офіційної форми визначеної законодавством. Відмова визнати інцидент як нещасний випадок на шляху до роботи чи з роботи вимагає обґрунтування. Звіт складається у двох примірниках (одна – для потерпілого або члена його сім’ї, друга – у документації нещасного випадку).

Порівнюючи положення, що стосуються протоколу нещасного випадку та двох типів звітів, положення протоколу нещасного випадку, безумовно, є детальніше урегульована в законодавстві.

Звіт про настання нещасного випадку на виробництві.

Звіт про настання нещасного випадку складається з метою визначення обставин та причин випадку на виробництві, що встався під час виконання робіт на підставі іншої ніж трудовий договір умови. В даному випадку йдеться про людей, постраждалих в результаті нещасного випадку, які не є працівниками в розумінні трудового права, але за яких, у зв’язку з виконанням ними роботи чи надання послуг, платять страхові внески.

В попередніх записах вже було описано про, що таке протокол нещасного випадку. В даній же статті поговорами про звіт про настання нещасного випадку (або карта нещасного випадку). Як протокол нещасного випадку, так і звіт про настання нещасного випадку містять результат висновків щодо обставин і причин випадку, процедура оформлення цих документів є різною. Для кожного з вище вказаних документів були прийняті окремі Постанови.

Потерпілі зобов’язані повідомити відповідну особу про нещасний випадок на виробництві. Законодавство чітко визначає перелік осіб відповідальних за складання звіту й саме таку особу повинен повідомити потерпілий про настання нещасного випадку. Найчастіше це є особа, для якої виконується певна робота, надаються послуги. Як приклад: підрядник інформує підрядник, депутат інформує Канцелярію Сейму, священнослужитель інформує компетентний вищий єпархіальний чи релігійний інститут.

Відразу після одержання повідомлення про нещасний випадок суб’єкти, які зобов’язані визначити обставини та причини випадку, повинні письмово повідомити компетентну організаційну одиницю ZUS про початок провадження щодо визначення обставин та причин нещасного випадку на роботі. Більш того, представник ZUS може брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Особи, які проводять розслідування визначають обставини та причини нещасного випадку, зокрема шляхом:

  • забезпечення місця нещасного випадку;
  • огляду місця нещасного випадку, технічного стану машин та інших технічних пристроїв, стану захисних пристроїв та інших обставин, які могли мати вплив на настання нещасного випадку;
  • заслуховування пояснень потерпілого, якщо його здоров’я це дозволяє;
  • збір інформації про нещасний випадок від свідків випадку;
  • збір інших доказів щодо випадку визнаних необхідними.

Після з’ясування всіх обставин вказані компетентні особи в звіті про настання нещасного випадку, стверджують чи був інцидент нещасним випадком на виробництві. Якщо буде встановлено, що нещасний випадок не є нещасним випадок на виробництві, то компетентні особи мають довести та вказати докази, що є основою такого твердження. Звіт про настання нещасного випадку повинен бути складений протягом 14 днів після повідомлення про випадок. Звіт підготовлюється в 3 екземплярах (для компетентних осіб, для потерпілого або уповноваженого члена сім’ї, для ZUS, якщо було встановлено, що нещасний випадок є нещасним випадком на виробництві).

Суб’єкт, який складає звіт, повинен повідомити потерпілого або члена його сім’ї, який має право на отримання одноразової компенсації, щодо можливості подання зауважень та заперечень щодо положень, що містяться в звіті.

До звіту додається записи – роз’яснення потерпілого та інформація, отримана від свідків випадку, а також інші документи, зібрані під час встановлення обставин та причин нещасного випадку, зокрема, документи з огляду місця випадку, інші докази щодо випадку, які є необхідними для встановлення обставин та причин випадку, а також коментарі та заперечення щодо висновків, що містяться в звіті, подані потерпілим або уповноваженим членом сім’ї.

Помилкове в медичному висновку й нещасний випадок на виробництві.

В попередній статті я вже описувала, що саме роботодавець має обов’язок направити працівника на попередній та періодичні медогляди. Частота періодичних залежить від типу виконуваної роботи й місця праці.

На практиці ж, медичні огляди для працівників підприємства проводить наш знайомий лікар, який не обов’язково розкриває всі аспекти здоров’я працівника. Який вплив на визначення нещасного випадку на виробництві має хибне медичний висновок? Якщо це взагалі має якесь значення?

З цього питання висловився Верховний Суд у своєму рішенні від 23 листопада 1999 року (номер справи II UKN 208/99) де вказав, що: “…..медичний висновок, який містить об’єктивно неправильну оцінку стану здоров’я потенційного працівника щодо можливості виконання дорученої йому роботи, тобто, допуск працівника до виконання роботи на основі поточного або періодичного неправильного висновку лікаря може являти собою зовнішню причину аварії, у відповідності до ст. 6 п. 1 закону про страхування.”

Отже, помилковий медичний висновок може представляти зовнішню причину нещасного випадку на роботі, а значить може вважатися таким, що звільняє працівника від вини і збереження за ним права на отримання виплат від ЗУС.

Відсутність медичних оглядів та нещасний випадок на виробництві.

Обов’язок роботодавця направляти працівників на попередні та періодичні медогляди. Частота періодичних медичних оглядів залежить від типу роботи й середовища, в якій виконується робота, наприклад, мікроклімату, шуму, роботи на комп’ютері.

Важливо, що роботодавець не має права допустити до роботи працівника без попереднього проходження медичного огляду, яким би було засвідчило, що у працівника відсутні протипоказання для роботи на конкретній посаді в умовах роботи, які зазначені в направленні на медичне обстеження. Роботодавцю загрожує штраф у розмірі від 1.000 до 30.000 злотих за порушення таких положень.

На практиці часто працівники виконують роботу без вказаного медичного огляду. Роботодавці забувають, що необхідно відправити працівника на медичний огляд. Який вплив на результати нещасного випадку на виробництві має відсутність медичних оглядів? Якщо це взагалі має якесь значення?

Відносно цього питання надав свої роз’яснення Верховний Суд у рішенні від 22 червня 2015 року. (номер справи I PK 235/14) наступним чином: „Якщо за зовнішню причину нещасного випадку на виробництві може бути визнано працевлаштування працівника на роботу на підставі поточного медичного огляду (хоча б він й містив невірну оцінку здатності працівника до праці на певному робочому місці), то тим більше за таку причину не може бути визнано прийомі працівника на роботу взагалі без поточного рішення лікаря. (…) Вже саме порушення роботодавцем заборони, що випливає зі ст. 229 § 4 Кодексу праці він може представляти зовнішню причину нещасного випадку на роботі, навіть без проведення детальної оцінки того, чи працівник міг – через стан здоров’я (можливі захворювання) – цю роботу виконувати.”

Підсумовуючи все описане вище, відсутність медичних оглядів працівника, який виконує роботу, буде свідчити завжди на користь працівника при встановленні обставин нещасного випадку на виробництві. Навіть якщо роботодавець направив працівника на дослідження, і працівник не виконав ще обстежень, роботодавець не повинен допускати його до роботи. Але, якщо без згоди роботодавця працівник виконує роботу за відсутності медичного огляду, то працівник в такому випадку може вважатись також винною особою.

Нещасний випадок на виробництві на території іншого підприємства.

Виконання деяких професій пов’язано з відвідуванням ділових партнерів або просто робота на території чужого підприємства.

Хто ж в таких випадках несе відповідальність за ініціацію та проведення процедур у зв’язку з нещасним випадком на виробництві? Роботодавець постраждалого співробітника чи може роботодавець підприємства, на території якого такий працівник перебував?

Комісія з ліквідації призначається безпосередній роботодавцем потерпілого працівника. Встановлення обставин і причин нещасного випадку проводиться комісією в присутності представника роботодавця на території якого мав місце нещасний випадок.

Роботодавець, на території якого мав місце нещасний випадок має також інші обов’язки, зокрема:

  • забезпечити надання допомоги потерпілому,
  • забезпечення місця нещасного випадку,
  • негайно повідомити про нещасний випадок роботодавцю потерпілого,
  • забезпечити доступ до місця події та необхідними матеріалами, а також надати інформацію та всебічну допомогу комісії.

Але, роботодавці можуть домовитися між собою, що процедурою встановлення обставин і причин аварії займається роботодавець, на території якого мав місце нещасний випадок. Такі ситуації часто мають місце при роботі з агенціями праці, коли безпосередній роботодавець (агенція праці) при підписанні умови лізингу працівників обов’язок щодо забезпечення безпеки та гігієни праці перекладає на безпосереднього роботодавця (фабрику чи завод). Складену документацію, яка має відношення до нещасного випадку має бути передана безпосередньому роботодавцеві потерпілого працівника.

Подання неправдивої інформації до протоколу про нещасний випадок.

blogpp10Комісія, яка займається розслідуванням нещасного випадку на виробництві зобов’язана ознайомити потерпілого зі змістом протоколу. На типовому шаблоні протоколу, який необхідно використовувати, у п. 13 є запис про ознайомлення працівника або члена його сім’ї з протоколом та місце для підпису й дати.

Практика показує, що роботодавець може обійти цей пункт. На одному з протоколів, з яким останнім часом у мене була можливість ознайомитися, в цьому розділі, роботодавець вписав власною рукою ім’я та прізвище потерпілого та поставив свій підпис замість підпису потерпілого.

Звісно, що роботодавець, який підписав такий протокол не повідомив працівнику про можливість внесення зауважень та заперечень до протоколу.

Потерпілий має право на подання зауважень і заперечень до протоколу. Ці зауваження та заперечення є невід’ємною частиною протоколу. Потім комісія передає протокол разом з додатками роботодавцеві для затвердження. Якщо потерпілий подав зауваження або заперечення, то роботодавець не може підтвердити протокол і повинен повернути його комісії для пояснення і доповнення.

Комісія протягом 5 днів має скласти новий протокол і разом з раніше незатвердженим протоколом передає роботодавцю для повторного затвердження.

Проте, законодавством не містить інформації, що відбувається в ситуації, коли роботодавець не затверджує протокол із зауваженнями. Тоді ситуація з постійним його незатвердженням та зауваженнями просто може відбуватись до нескінченості. А оскільки, протокол з місця випадку є одним з документів на підставі якого проводяться виплати з ЗУС, то працівнику він є дуже потрібний. В таких ситуаціях, єдиним виходом є звернення до суду.

Протокол нещасного випадку.

blogpp10.jpgПісля того, як комісія з ліквідації, встановлює причини й обставини події, складає протокол нещасного випадку. Комісія на складання протоколу має 14 днів з дня отримання повідомлення про нещасний випадок. При цьому, цей час з обґрунтованих причин може бути продовжений.

Кожен член комісії має можливість скласти до протоколу зауваження. У разі розходження думок членів комісії щодо змісту протоколу остаточне рішення приймає роботодавець.

Якщо мав місце смертельний випадок, комісія має ознайомити зі змістом протоколу члени сім’ї померлого працівника, а також проінструктувати їх про право подачі зауважень та заперечень на висновки, що містяться в протоколі.

У протоколі може бути встановлено, що нещасний випадок не є нещасним випадком на виробництві або обставини, які можуть вплинути на право працівника на отримання допомоги. Тоді такі висновки вимагають детального обґрунтування та зазначення доказів, які є підставою до таких тверджень.

До протоколу додається запис пояснень потерпілого та інформації, отриманої від свідків події, а також інші документи, зібрані в ході встановлення обставин і причин аварії, зокрема, письмові висновки лікаря або інших фахівців, ескізи або фотографії місця події, а також окремі зауваження членів комісії. Все це є невід’ємною частиною протоколу аварії.

Роботодавець має 5 днів на затвердження протоколу. Цей строк обчислюється з дня складання протоколу. Якщо до змісту протоколу були заявлені заперечення потерпілим або членам сім’ї померлого внаслідок нещасного випадку працівника або протокол не відповідає умовам визначеним в законодавстві, то роботодавець повертає не затверджений протокол до комісії на доопрацювання. Комісія, після усунення недоліків, протягом 5 днів має підготувати новий протокол, який подається на затвердження роботодавцю. Затверджений протокол аварії роботодавець негайно вручається потерпілому працівникові, а в разі смертельного випадку – членам сім’ї померлого працівника.

Протокол зі смертельним наслідком, з важкими наслідками чи при групових випадках негайно вручається відповідному інспектору праці.

Які дії вчиняє комісія з ліквідації наслідків нещасного випадку?

stock-photo-great-job-two-cheerful-business-men-shaking-hands-while-their-colleagues-applauding-and-smiling-in-400221685Після отримання інформації про нещасний випадок на виробництві роботодавець повинен створити комісію з ліквідації. Завданням вказаної комісії є негайне встановлення обставин й причин аварії.

До завдання комісії належить, зокрема:

  • огляд місця пригоди, технічного стану машин, обладнання та інших технічних пристроїв, стану захисних пристроїв, а також вивчення умов виконання робіт та інших обставин, які могли вплинути на виникнення нещасного випадку;
  • якщо це необхідно, складання ескізу або виготовлення фотографій місця події;
  • отримання пояснень від потерпілого, якщо його стан здоров’я це дозволяє;
  • збір інформації про нещасний випадок від свідків;
  • проконсультуватися у лікаря, а в разі потреби висновки інших фахівців, в обсязі, необхідному для оцінки характеру і наслідків нещасного випадку;
  • збір інших доказів, що стосуються аварії;
  • визначення профілактичних заходів й пропозицій, зокрема, що випливають з оцінки ризиків на робочому місці, на якому відбулася аварія;
  • надання зібраних матеріалів органу, що здійснює розслідування.

Результатом розслідування є підготовка протоколу нещасного випадку, згідно з типовою формою. Комісія на складання протоколу має 14 днів з дня отримання повідомлення про нещасний випадок. Якщо внаслідок законних перешкод чи труднощів комісія не можете скласти протокол у відповідності до передбачених строків, то комісія має обов’язок пояснити чому терміни не дотримуються як працівнику так й роботодавцю.

Також комісія має обов’язок вручити роботодавцю підготовлений протокол разом з усіма документами та ознайомити й вручити його потерпілому працівнику.

Можливо, якщо працівник заявить свої заперечення, то роботодавець може зобов’язати комісію доповнити або виправити протокол.

Склад комісії, яка займається ліквідацією наслідків нещасного випадку на виробництві.

stock-photo-great-job-two-cheerful-business-men-shaking-hands-while-their-colleagues-applauding-and-smiling-in-400221685.jpgОдним з обов’язків роботодавця після настання нещасного випадку на виробництві є створення комісії, яка займається ліквідацією наслідків нещасного випадку. Це саме ця комісія, а не безпосередньо роботодавець, займаються визначенням причин і обставин нещасного випадку.

Прийнявши таку конструкцію законодавець хотів забезпечити більшу об’єктивність в оцінці події. Зрозумілим є те, що роботодавець не є абсолютно неупередженим й досить часто намагається перекласти всю вину на працівника, який є потерпілим, щоб зменшити свою відповідальність.

До складу комісії, яка займається ліквідацією, включаються:

  • співробітник служби безпеки праці,
  • соціальний інспектор праці.

Вказані визначення практично нічого не говорять, що це за особи, тому хочу зупинитись детальніше на цьому питанні.

Роботодавець, який має більше ніж 100 працівників, створює службу безпеки та охорони праці, яка виконує функції консультації й контролю в галузі безпеки та гігієни праці. А роботодавець, який має до 100 співробітників може довірити виконання вказаних вище функцій спеціалісту, що має відповідний сертифікат.

Роботодавець, який має більше ніж 250 працівників, визначає комісію з безпеки та гігієни праці, як свій консультативний орган. До складу такої комісії входять, зокрема, представники працівників, в тому числі, інспектор праці, що діє на громадських засадах та члени профспілкових організацій.

Тобто, як співробітником служби безпеки та гігієни праці, так й соціальний інспектор праці, як правило, також є співробітниками підприємства.

Але, що робити в ситуації, коли ми працюємо на меншому заводі й не має таких працівників? Замість працівника служби охорони праці, до складу групи входить фахівець, що знаходяться за межами підприємства, а замість соціального інспектора праці у склад комісії входить представник працівників, який має актуальне свідоцтво про проходження навчання в області безпеки та гігієни праці.

У випадку, коли підприємство входить в сегмент “малого” можливо створення комісії до складу якої входить роботодавець і спеціаліст з-поза меж підприємства, який має спеціальний дозвіл.

Протягом якого терміну працівник має поінформувати роботодавця про нещасний випадок на виробництві?

stock-photo-surveyor-builder-engineer-with-theodolite-transit-equipment-at-construction-site-outdoors-during-747626554.jpgМаємо цікаве запитання: “Протягом якого терміну працівник має поінформувати роботодавця про нещасний випадок на виробництві?”

Відповідь на це питання не міститься ні в трудовому кодексі, ні в інших законах.

Натомість, її можна знайти в Постанові Ради Міністрів з питання визначення обставин та причин нещасних випадків на виробництві від 2009 року.

Відповідно до § 2 вказаної постанови – працівник з яким стався нещасний випадок, якщо його стан здоров’я дозволяє, повинен негайно повідомити про нещасний випадок керівнику.

При цьому, законодавець не визначив ніякого конкретного терміну для повідомлення працівником про нещасний випадок на виробництві, а отже, й не має жодних правових наслідків для працівника за порушення терміну повідомлення.

Працівник може повідомити про нещасний випадок у будь-який час і це не впливає на виплати допомог та компенсацій. “Негайно” означає просто як можна швидше. Працівник звільняється від цього обов’язку, якщо стан здоров’я не дозволяє йому передавати інформацію.

Не тільки працівник, який бере участь у події зобов’язаний повідомити керівнику про нещасний випадок. Трудовим Кодексом передбачено, що обов’язок негайно повідомити керівника про нещасний випадок є також й в інших працівників, які знають про настання нещасного випадку на виробництві.

Чому так важливо якомога скоріше повідомити роботодавця про нещасний випадок на виробництві? З кожним днем, який минає від дня настання нещасного випадку на виробництві, довести певні факти та обставини за яких стався нещасний випадок буде дедалі складніше. З цих причин в інтересах працівника, постраждалого під час нещасного випадку, є негайне повідомлення про нещасний випадок на виробництві який стався з ним.